Rенессанс, стоматология и косметология

Нерідко лікар-імплантолог стикається з проблемою дефіциту кісткової тканини для встановлення імпланту.

Зменшення обсягу кісткової тканини відбувається з різних причин:

- Запальний процес у лунці;

- Складне видалення зуба;

- Індивідуальні особливості конституції людини.

Нині у нашій практиці з'явилося дуже багато технік нарощування кістки. Але про "найкращу методику" у Вашому індивідуальному випадку після проведення комп'ютерної томографії порадить хірург-стоматолог.

На деякі види пластик ми б хотіли звернути увагу:

1) Нарощування кістковою тканиною, взятою у самого пацієнта. На даний момент це є «золотим стандартом» у кістковій пластиці. Фрагменти власної кістки є чудовим матеріалом для заповнення дефектів за відсутності ризику відторгнення.

2) Регенерація кісткової тканини з використанням донорської тканини та спеціальних мембран. Кісткова пластика, залежно від застосованого методу регенерації, відбувається протягом 3-9 місяців.

3) Ще одним різновидом серед часто використовуваних процедур нарощування кістки є операція синус - ліфтинг. Ця операція показана під час підготовки до імплантації зубів у бічному відділі верхньої щелепи. Проводиться в ділянці гайморової пазухи. При цьому відбувається відшаровування мембрани, яка вистилає пазуху, підняття її та укладання. Дуже часто ця маніпуляція проводиться разом із встановленням імплантів.

4) Останнім часом завдяки розвитку нових технологій та застосуванню високоточних інструментів все частіше проводиться операція «закритий синус – ліфтинг». Це малоінвазивна процедура, коли відшаровування мембрани відбувається через канал, який встановлено імплант.

На жаль, нарощування кістки складніша процедура, ніж установка імпланту. Як правило, після кісткової пластики велика ймовірність появи набряків, гематом, болю, підвищення температури більших, ніж при установці імплантів.